На даний момент, коли міграція людей за роботою або особистими причинами зростає, особливо після вступу Словаччини до ЄС, все частіше обговорюється питання податкового резидентства. Цей концепт, відомий також як податковий доміциль, є ключовим для визначення податкових зобов’язань фізичних осіб у конкретних країнах. Визначення податкового резидентства має суттєвий вплив на те, як і в якому розмірі оподатковуються доходи особи.
Податкове резидентство визначає, в якій країні особа зобов’язана сплачувати податки, що може вплинути не тільки на доходи з вітчизняних джерел, але й на доходи з інших держав. Якщо підприємець несвідомо сплачує податки в країні свого постійного місця проживання, але довгий час живе і працює в Словаччині, він може бути зобов'язаний сплачувати податки й з інших доходів, отриманих за межами Словаччини, згідно зі словацьким законодавством. Для правильного визначення резидентства необхідно враховувати міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування, якщо такі угоди укладені між відповідними країнами.
Хто є податковим резидентом в Словацькій Республіці?
Згідно зі словацьким законом про податок на доходи, податковим резидентом є фізична особа, яка має постійне місце проживання на території Словаччини або перебуває тут більше 183 днів протягом року. Такий резидент несе відповідальність за оподаткування своїх всесвітніх доходів у Словаччині.
Подвійна резиденція
У разі, якщо особа вважається податковим резидентом Словацької Республіки та одночасно в іншій країні, ми говоримо про подвійне резидентство. Цей випадок має бути оцінений відповідно до міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, якщо такі угоди існують. Для країн без таких угод оподаткування визначається на основі національного законодавства. Укладення міжнародних угод є важливим для запобігання подвійного оподаткування, що може негативно вплинути на економічний розвиток країн та відлякати підприємців.
Рішення конфлікту подвійного резидентства
Подвійне резидентство стає поширеною проблемою, особливо для осіб, які тривалий час перебувають в одній країні, в той час як в іншій мають постійне місце проживання. Якщо виконуються умови резидентства обох країн, необхідно застосувати критерії для розмежування. Ці критерії зазвичай включають:
- Постійне житло – перший критерій – це власність або оренда квартири, що доступна для безперервного використання.
- Центр життєвих інтересів – цей критерій враховує особисті та економічні зв’язки, такі як родинні стосунки, робота чи власність на нерухомість.
- Місце звичайного проживання – якщо неможливо визначити країну резидентства за попередніми критеріями, вона визначається за місцем, де особа зазвичай перебуває.
- Громадянство – якщо неможливо встановити резидентство за попередніми критеріями, враховується громадянство.
- Взаємна угода між органами – у разі розбіжностей між резидентством двох країн можливо досягти угоди між відповідними органами.
Висновок
Питання, що стосуються податкового резидентства, є складними і потребують ретельного розгляду індивідуальних обставин кожного платника податків. У зв’язку з зростаючою мобільністю населення необхідно бути обізнаним щодо своїх податкових зобов'язань у різних країнах і належним чином орієнтуватися в законодавстві, щоб уникнути проблем з оподаткуванням. Важливо підкреслити, що правильне розуміння податкового резидентства та супутніх зобов'язань може суттєво вплинути на ваші фінансові справи. У разі будь-яких невизначеностей доцільно звернутися до фахівця в галузі податків. Податковий консультант може надати цінні поради та допомогу, забезпечуючи, що ваші податкові справи будуть відповідати законодавству та оптимізовані на вашу користь.
Дізнавайтеся першими про найсвіжішу інформацію зі світу податків, бухгалтерського обліку та аудиту.
